четвер, 20 травня 2021 р.

"Без сім'ї немає щастя на землі"

  Вітання Вам, дорогі!
В нас стартував районний проект: 
"Без сім'ї немає щастя на землі".


Бог створив сім’ю, щоб забезпечити людині максимальну любов, підтримку і мораль. Це найкращий приклад, який можна собі уявити.
Джеррі Фалуелл

 Мама – єдина. Вона,  немов біла запашна конвалія.


ЇЇ мова та голосочок звучить неначе кришталеві дзвіночки, а в погляді – любов.


Очі, мов фіалочки, що виблискують на сонці,а  в руках ніжність і ласка.



 Вона тремтить за дитям, немов осінній листочок осики.
А, ще матусю можна порівняти з красивою, червоною трояндою, на якій блищать крапельки роси.

Так. Саме крапельки роси, бо це матусині сльози. Мама для дитини завжди найгарніша в світі.
Ніхто не може так любити віддано і безкорисливо, як рідна мати. Материнська любов не має меж. Материна молитва з дна моря підіймає, гори переставляє.
 І, коли, матуся помирає, вона стає мерехтливою зіронькою на небозводі, завжди мигтить непомітною іскоркою і силою любові просить у Бога, молиться за своїх дітей.
 

 Батько – це та людина, що найдорожча в сім’ї.   Татові слова завжди мудрі , повчальні, добрі, які підтримають і  наставляють  на добрий шлях. В батька  золоте серце.  Як тепло в обіймах тата…

Говоріть своїм татам  найпрекрасніші слова , адже батько завжди дарує радість. В житті нічого не страшно, якщо поряд тато. 

Він неначе чарівник, що здійснює мрії дитини. День і ніч батько просить небо за своїх  дітей.  Поклоніться низенько своєму татові. Обіймайте, дякуйте за любов, за неземну доброту, ласку,добро.

 Адже, батьківський поріг завжди пахне м’ятою, а татові долоні завжди дадуть напитися чистої іскристої води. Частіше повертайтесь в дитинство.

 

У сім’ї багато крил, а закони у неї одні: повага, розуміння, підтримка, чесність, вірність, щирість, взаємодопомога, симпатія, любов.

Твоя половинка,це твій друг, це та людина, яка знає мелодію твого серця , і може її наспівати, коли ти забудеш слова.

В сім’ї повинна панувати любов. Любов все прощає і ніколи не перестає, вона змінює серця і наповнює життя змістом.

Мати міцну сім’ю це велике щастя. Ніякі земні цінності не замінять радість батьківства.


Як часто ми недооцінюємо значення справжньої любові в сім’ї, це чи не найважливіше у нашому житті. В сім’ї повинна існувати підтримка, радість і сум діляться наполовину.

Ще древні мислителі говорили , що міцна сім’я – це душевний спокій і повноцінне існування особистості.

 



В ході бібліотечної роботи  було зібрано матеріали,  по яких визначено пари , міцні сім'ї нашого с. Яворів , які прожили до 60 років разом.

Це любов крізь роки...

Гретчак Ярослав і Гретчак Павліна

Юхман Микола і Юхман Ярослава

Савчин Андрій і Савчин Марія

Вінтонів Богдан і Вінтонів Марія

Савіцький Антон і Савіцька Галина

Базюк Михайло і Базюк Марія

Токар Сергій і Токар Ярослава


Книги: 






понеділок, 17 травня 2021 р.

"І все, що я писав, мене боліло" ВАСИЛЬ СТЕФАНИК

 

                                         
                                                                          

До 150-річчя з Дня народження В. Стефаника)

«Євгенія Бачинська – частка  його серця!»

Євгенія Бачинська, дівчина із покутського роду. Любов’ю її життя: так, був саме він – Василь Стефаник . Візит  Василя Стефаника до друга Левка Бачинського, брата Євгенії став  поштовхом, незміримою любов’ю,  злиттям двох сердець.

Дівчина в образі  письменника Василя Семеновича Стефаника побачила красу, молодість і відчула щось рідне, близьке, відчула тягу і любов.

Про нього  говорили різне , казали , що навіть на його роду лежить прокляття.

Письменник і дівчина зблизились, здружились.

А на відстані  у думках  він звертався  до Євгеніїї.

« Моя дорога Генцю, моя чічко, якбис знала як я Тебе люблю! Ми незадовго підемо під вінець, моя королево, бо нема мені життя без Тебе.»

 Ніхто не знав, ні брат,  ні тато ,ні мама, що вона думала про нього : « ізгадай мене мій миленький  два рази на днину»,- говорила вона, деколи пручалась своїм думкам, але вони сильніші, вони знесилювали душу , пили її кров немов кровопивці, і вона бідна не знала , що її робити.

 

Одна сторона Василя  світла, а інша заманює дівчину і тішить своє самолюбство, що його люблять. Таким чином  він  заповнив порожнечу в своїй  душі і запевнив себе , що існує людина, якій потрібен, яка  зігріє любов’ю…

Кохання Євгенії до Василя Стефаника доводимо її до безуму.

 Вона встає і засипає з його іменем на вустах.

 

- Любиш

- Люблю

- Ненавидиш

- Так

- Хочеш щось змінити?

-Пізно.

 

Іде Євгенія до ворожки.

-  Слава Ісусу Докіє.

(Бабця глянула)

- А чи любит?

-  Любит,

-  Любит,

- А приїде?

- Приїде,

- Приїде.

 Коли   Євгенія зачиняє в бабці двері, стара довго молиться перед образами, щоб відвернути лихо.

 

Євгенія для Василя Стефаника була частинкою серця. Він також її любив і в  листах до брата писав:

« Я не рішучий, тому що люблю,

Я не чесний, тому що люблю,

Я  не приїхав, тому що люблю»

 

І все здавалося її , що вона його цілує, хотіла  зацілувати , запестити, мій Василечку, моя чічко, дорога і далека, і в думках цілує його… і лягає в мріях до нього на широке шлюбне ложе, устелене червоними, як кров трояндами…

 

 Сумуючи, закривалась в підвалі, де важко захворіла, Так і померла біла лебедиця.

 

У старості Василь Семенович Стефаник напише - « Євгенія Бачинська – моя біла любов», а потім виправить моя перша любов.

 Хочу завершити цитатою із вірша Станіслава Вишенського:

«Перснями із пальців старечих,

Кільцюватиму райських пташок,

Молодого вогню безконечник,

        На  могилу удару зійшов»

🌹🌹🌹