середа, 27 квітня 2022 р.

ХРИСТОС ВОСКРЕС! ВОІСТИНУ ВОСКРЕС!

 Великдень…



  Численні письменники описували красу ночей, осяяних зорями на Великдень. Господь у цю ніч хоче подарувати нам  нове бачення,очі запалені надією на те, що страх , біль і смерть не матимуть над нами останнього слова. Завдяки Ісусовій Пасці можемо зробити стрибок із небуття до життя « й смерть більше не зможе підступом позбавити нас нашого існування», вона повністю та назавжди огорнута безмежною Божою ласкою – пише Свята Книга. Великдень прописує красу нового життя. Напевно, свято Великодня найважливіше свято для кожної людини.  Пасхальне яйце символізує нашу здатність вирватися із затверділої оболонки,якою ми оточені.




  Наша Пасхальна радість з гірким сумом та болем. Ворог проливає невинну кров наших українських хлопців у війні,що несуть нам світло, їхня віра у Перемогу незламна,очі їхні   сповнені любові до України, а вуста промовляють нам: Христос Воскрес!Воістину Воскрес! 



  Як пише  Вільям Шекспір, що квітень – це дух молодості. Весна додає нам нового життя, відновлення сили,та нове народження і радість. Як на землі є свято Пасхи так буде і Перемога  Українська.

 СВІТЛО ЗДОЛАЄ ТЕМРЯВУ, ДОБРО ПЕРЕМОЖЕ ЗЛО.





  А наша бібліотека пропонує нашим діточкам,  а також вимушено переселеним, Великодні віршики:





Христос Воскрес! Радійте, діти…

Леонід Глібов

Христос Воскрес! Радійте, діти,
Біжіть у поле, у садок,
Збирайте зіллячко і квіти,
Кладіть на Божий хрест вінок.

Нехай бринять і пахнуть квіти,
Нехай почує Божий рай,
Як на землі радіють діти
І звеселяють рідний край.

На вас погляне Божа Мати,



Радіючи, з святих небес…
Збирайтесь, діти, нум співати:
Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Воскресіння

Уляна Кравченко

В цей день, в цей третій день
і голубінь небес
і яра зелень трав,
і біла віточка вишень —
все каже нам:
Воскрес! Воскрес!

В цей день, в цей третій день
і правда і любов
перемогли брехню і люту злобу
і встав
Ісус Христос
у славі
з гробу!

У храмі з блисків і блакиту
знімається віток зелена хоругов!
На стебелинах зависло срібло рос
і квіти білі, як алмаз,
схилились перед Божим Сином
і гомонять. Воскрес Христос!

Принижені, нещасні, радіймо враз!
Хай щезне туга…
Берім сьогодні шати ясні
і крашанки червоні
у долоні,
і стрічаймо друга,
вітаймо брата:
Воскресла правда на хресті розп’ята…

Хоч бачимо свій шлях у тернах,
але ми знаємо, по днях страждань
Голгофи —
йде Воскресіння день!
Ми сміло ставимо життю чоло —
для нас срібні дзвони дзвонять джерело.
Для нас лунає великодній дзвін: —
Христос Воскрес!


Писанки

Марійка Підгірянка


Спекла мама на Великдень
біленькі паски,
а я куплю собі краски,
спишу писанки.

Розпишу я на писанках
квітки, ялички,
розмалюю, роздарую
межи сестрички.

А братові маленькому
дам писанки дві,
щоби ними бавився
в шовковій траві.




Великодні дзвони

Грицько Чупринка

В небі, в зоряній безодні,
Тонуть дзвони великодні,
Тонуть, тонуть, ніби сон,
Б’ють, дзвонять тон у тон;
З ними дума в небо лине,
З ними никне, з ними гине
Тьма заслон. Гаснуть зорі.

Знову світло.
Все радіє, все розквітло.
Зникла сила перепон.
Вся земля — святий амвон!
Сяйвом душі всі облиті
І немає їм на світі
Заборон.

 

 

 

  Приходьте у бібліотеку, хай  та чи інша книга, заставить вас забути в який нелегкий час живемо.



  Маленькі читачі  книга вчить вірити в Божу любов , мир, бо великим даром є Великодня надія, ПАСХА і хай земля пахне квітами!

 



 

 

 

 










понеділок, 21 лютого 2022 р.

"ОКЕАНАМИ РІДНОЇ МОВИ"

 


   Любов до рідної мови і любов до Батьківщини — поняття нерозривні. Вони завжди жили в людських серцях і нерозлучні з тими, хто шанує історію та культуру свого народу. І справді, не було жодного видатного письменника, який не висловлював би любові до рідної мови, а також турботи про її долю. І справді, не було жодного поета, який би найбільшої надії не покладав на рідну мову. Це сталося тому, що кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому, нерозривно пов’язаному з долею української мови.


   Мова – це душа людей. З перших днів свого існування дитина чує від матері рідну мову, а потім, подорослішавши, повторює перші ласкаві слова. Це, звісно, ​​ті самі слова, які молода мама, вимовляла над колискою. Ці слова наповнені відчуттям квіткового нектару.

   Мелодійна і неповторна українська мова увібрала в собі шум лісів, полів, річок і морів нашого краю. Слова нашої мови переплітаються з вишнею, барвниками, калиною.

   Традиція української мови сягає ще княжих часів. За часів Київської Русі наше слово повною мірою звучало на державному рівні. Потім були школи, друкарні, які видавали не лише духовні праці, а й підручники, наукові дисертації та інше.Всі надбання збережені в бібліотеках України та за її межами. Письменники та поети відтворювали любов до рідної мови в своїх працях.


Володимир Сосюра  писав про державну мову України:


Вона, як зоря пурпурова,

Що сяє з небесних висот

І там, де звучить рідна мова,

Живе український народ.



   Наша українська мова — це золота скарбниця душі народної, з якої ми виростаємо, якою живемо й завдяки якій маємо величне право й високу гордість іменуватися народом України.






пʼятниця, 4 лютого 2022 р.

«Подаруй щастя тим , кого любиш! Твори добро»

 «Доброта – це те , що може почути глухий і побачити сліпий»

    Марк Твен


 Середина лютого дуже особлива,адже


17 лютого – всесвітній день доброти.






Добро починається з тебе.

 


Від щирого серця даруймо доброту. Це дуже важлива цінність, яку потрібно творити щодня.



Доброта – це частина нас. Бо допомагаючи комусь, ми перш за все допомагаємо собі боротися з поганим у своєму серці.


 Доброта – це чуйність, щедрість, милосердя,   прихильність,допомога , співчуття,повага, привітність, ласка, любов.  Людина створена творити добро. Це людська риса, чуйне і дружнє ставлення до інших.






 Людина починається з добра.

 Сказав мудрець:

 Живи, добро звершай! Та нагород за це не вимагай!

 Лише в добро та в вищу правду віра,

 Людину відрізня від мавпи й звіра.

 Хай оживає істина стара:

 Людина починається з добра!



Тонка грань людських відносин полягає в словах здрастуйте, добрий день, доброго здоров’я.



Дуже важливо, щоб слова ввічливості у вустах дитини містили , образно кажучи, тонку музику людських почуттів, поривів, бажань, прагнень.


Захоплені красою , діти відчувають найтонші відтінки цих мудрих і красивих слів ввічливості.


 Слова мають чудову властивість пробуджувати почуття взаємної довіри, зближують людей, відкривають одне перед одним їхні душі.


Добро – це не просто жити, бачити світ навколо себе.




Узи добрих бажань невидимі , але найміцніші з усіх душевних рухів. Щоб привчити малюка узам доброти треба виховувати в нього певну спрямованість усього цього духовного життя.



 Серед  граней етичної культури, які треба відкрити перед душею, що формується , яскравим світлом виділяються стосунки, пов’язані з поняттям будь ласка.


Наповнити ці стосунки узами добрих бажань, щирих поривів, взаємної довіри.


Потрібно прагнути того, щоб діти  були добрими, щедрими, безкорисними і дитина буде щасливою.




 Можливостей дуже багато, добро зробити можна будь якої миті, на кожному кроці. 


Виховуючи добродушність стверджується в юній душі цінна моральна якість – інтелігентність, дисципліна волі, висока культура взаємин.


 Коли твій вчинок чесний, благородний, мужній – ти твориш добро.



   У сльозах дитини  – розповідь без слів , спогад про страждання. Інколи потрібно вислухати, розділити душевний біль, жаліти треба мудро, при тому винести для себе урок з життя.





 Даруйте щастя тим, кого любите. Нехай в світі буде більше щастя, любові і тепла.





 Книги  для дітей, рекомендуємо!

вівторок, 2 листопада 2021 р.

«Я без тебе ,мово, як зерна полова, соняшник без сонця, без птахів діброва»…

 

Доброго дня, любі друзі!  Наближається свято.

  9 листопада  - День, коли вшановуємо нашу мову.
Вітаю Вас із Днем української писемності та мови!

Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде…
Максим Рильський
   Нетлінний скарб століть, що передається з покоління в покоління є національна мова та література.
 Всі видатні письменники та поети висловлювали любов до рідної мови,переживали тривогу за її долю,плекали найсвітліші надії. Кожен митець бачив долю свого народу в майбутньому невідривно від долі української мови.

  Мова наша зародилась у найвищих глибинах у найглибших висотах,як пелюстка,як бджілка в золотих сотах. З найяскравішого світла, з найсвітлішого розуму, боролась і рвалась на волю. Міріадами звуків і слів,піснею і віршем утвердилась вона. Пройшла космічний клекіт тортур та біль сердець.

   Вона немов жар - птиця у блакиті, жива ріка між берегів, неначе сонце на орбіті. Мова наших батьків, дідів і прадідів. В ній відбивається минуле та зріє майбутнє.



Птицю пізнати по пір'ю, а людину по мові
Хто мови своєї цурається, хай сам себе стидається
Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш
Слово до слова – зложиться мова

 

Любімо свою рідну мову, мову наших батьків, мову нашої країни!
 

середа, 27 жовтня 2021 р.

"Осінь щедра і багата"


Красива осінь вишиває клени
Червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: – Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим.

А листя просить: – Дай нам тої втіхи!
Сади прекрасні, роси – як вино.
Ворони п'ють надкльовані горіхи.
А що їм, чорним? Чорним все одно.

Ліна КОСТЕНКО

   У світі живе прекрасна панна. Це Осінь. Коли вона іде, то її супроводжує спів птахів. А  журавлі – курли – курли  і в далечінь. Прийшов час осені.

  Танцює, кружляє панна Осінь, де пройде, там листя жовтіє і падає на землю. Виходить на узлісся, сідає, притуляється до дуба і тихо – тихо щось співає. Це не пісня, а осінній вітер.

   Іде золотокоса Осінь лугом, лісом, де зупиниться там на траві залишаються білі кристалики льоду. Ось прийшла Осінь до саду, торкнулася золотою косою дерев – і листя стало жовте, червоне, оранжеве. Люди недарма кажуть: «Золота осінь».


   Ось над  ставом росли дві берізки. Стрункі, високі, білокорі. Розпустили свої коси. Одного разу прийшла до них панночка Осінь. Заблищали коси у берізок білими кристаликами льоду та золотом.


     
    Осінь прекрасна. Зачарувала, заворожила  все довкола.  Розмалювала золотими фарбами та принесла дари. Панночка Осінь обдарувала своїми дарами і нашу бібліотеку. Солодкі фрукти, смачні нектари, букети квітів. Yavoriv Biblioteka долучається до заходів  «Осінь щедра і багата» і рекомендує поезії українських письменників сучасності про цю пору року. Вдихніть барви осені.








пʼятниця, 27 серпня 2021 р.

"Картки нев'янучої Франкової долі"




Іва́н Я́кович Фра́нко́ (27 серпня 1856, с. Нагуєвичі — 28 травня 1916ЛьвівАвстро-Угорщина) — видатний український поет, прозаїк, драматург, літературний критик, публіцистперекладач, науковець, громадський і політичний діячДоктор філософії (1893), доктор габілітований (1895), дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1899), почесний доктор Харківського університету (1906). Член Всеукраїнського Товариства «Просвіта».

Упродовж своєї понад 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював як оригінальний письменник (поет, прозаїк, драматург) і перекладач, літературний критик і публіцист, багатогранний науковець — літературо-, мово-, перекладо- й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, політолог, економіст, філософ. Його творчий доробок, писаний українською (більшість текстів), польською, німецькою, російською, болгарською, чеською мовами, за приблизними оцінками налічує кілька тисяч творів загальним обсягом понад 100 томів. Усього за життя Франка окремими книгами і брошурами було понад 220 видань, у тому числі понад 60 збірок його оригінальних і перекладних творів різних жанрів. Він був одним із перших професійних українських письменників, тобто заробляв на життя літературною працею.




Іван ФРАНКО

* * *

Гріє сонечко!
Усміхається небо яснеє,
Дзвонить пісеньку жайвороночок,
Затонувши десь в бездні-глубіні
Кришталевого океану…
 


 

Встань,


Встань, орачу! Вже прогули вітри,
Проскрипів мороз, вже пройшла зима!
Любо дихає воздух леготом;
Мов у дівчини, що з сну будиться,
В груді радісно б'єсь здоровая
Молодая кров,
Так і грудь землі диха-двигаєсь
Силов дивною, оживущою.

Встань, орачу, встань! 
Сій в щасливий час золоте зерно!
З трепетом любві мати щирая
Обійме його,
Кров'ю теплою накормить його,
Обережливо виростить його.

Гей, брати! В кого серце чистеє,
Руки сильнії, думка чесная, —
Прокидайтеся!
Встаньте, слухайте всемогущого
Поклику весни!
Сійте в головах думи вольнії,
В серцях жадобу братолюбія,
В грудях сміливість до великого
Бою за добро, щастя й волю всіх!
Сійте! На пухку, на живу ріллю
Впадуть сімена думки вашої!

 

 

 

 


 


 

                                    Топ-10 цікавих фактів з життя Івана Франка:
1.  За 40 років активного творчого життя, кожних два дні виходив новий твір письменника (вірш, новела, роман, повість, тощо), тобто 6000 творів.
2.  Щороку видавав 5-6 книжок, тобто – 220 окремих видань. Загалом, надрукував понад 50 томів (і це лише третина написаного);
3.  Є єдиним українським поетом, який номінувався на здобуття Нобелівської премії (проте до участі в конкурсі він так і не дожив);
4.  Став першим професійним українським письменником, який заробляв на життя літературною працею;
5.  Мав колосальну пам’ять – знав 14 європейських мов, дослівно міг переказати, наприклад лекцію вчителя на заняттях в гімназії. Писав твори не лише українською, а й польською, німецькою та іншими мовами. Перекладав на українську в тому числі з давньої вавилонської, давньоарабської, давньогрецької, східних мов;
6.  Здійснив переклад біблійної «Книги буття», який досі є найбільш точним перекладом цієї частини «Біблії» українською мовою. Також допомагав Грушевському з німецьким перекладом «Історії України-Русі», перекладав іншими мовами українські народні пісні.
7.  Останні сім років писав лівою рукою, бо права була паралізована. Систематизувати та упорядковувати допомагав син Андрій.
8.  Віддав національно-визвольному рухові найцінніше: двоє синів Івана Франка (Петро і Тарас) вступили до складу легіону Українських січових стрільців, син Петро, до того ж, – один із засновників «Пласту»;
9.  Став першим професійним українським політиком: першим головою першої української політичної партії – «русько-української радикальної партії». Також одним із перших виступив на підтримку українського феміністичного руху – підтримав видання українського жіночого альманаху «Перший вінок», який видавали Наталя Кобринська та Олена Пчілка.
10.   Поет, прозаїк, публіцист, філософ, економіст, політик, громадський діяч,мовознавець. Сучасники називали його «академією в одній особі».
 


пʼятниця, 2 липня 2021 р.

« Природа – джерело натхнення та краси»

  Районний конкурс: 

"ТВОРЧІ КАНІКУЛИ 2021"


« Природа – джерело натхнення та краси»



 Природа – це краса.

 

Вона надихає, дає відчуття щастя.

 

 Природа – це коло життя.

   Небо і земля, світло,вода і трава, сонце і 

дерева, зорі і місяць,птахи і тварини та 

життя людини – це все невід’ємні частинки  

матінки природи.



3,5 млр. років тому в океані під впливом світла та електричних грозових розрядів утворились молекули, здатні самовідтворюватись - це означало народження Природи, зародження Життя. 

 

  Природня краса навколо - це тонка та 

глибока грань, світова гармонія, чутлива 

душа, що здатна сприйняти та осягнути 

недосяжне. Яка прекрасна первозданна 

краса природи! 

А як все створено дивно,чудово….

 

Від озерця до кринички, від джерельця 

польового біжить, дзвенить повноводна 

ріка впадаючи в море, яке в свою чергу 

несе води до свого мужнього океану.

 

 

 


Хіба ж це не красиво? 

Який прекрасний задум!

  Природа надихала письменників на 

творчість,в своїх творах  вони описували 

запорошені трави, колосисті поля, 

 

 



 

розкішні дубові гаї, та чисті води невтомних 

рік, ліси і гори.

 

 

 


Композитори на природі створювали шедеври, наприклад:

     Шопен «Весняний вальс»,

 «Мелодія дощу»,

 

художники перевтілювали красу природи 

на полотно, такі найвідоміші як

 

І. Айвазовський,



Вінсент Ван Гог,

 


Клод Моне та ін..

Один найпрекрасніший Творець історії, 

написав книгу Життя.

 Створив небозвід. 

Одного разу на ньому я побачила красу 

ночі і чари. Це чарувало небо.

 


На темному , нічному тлі світив місяць, 

красивий молодий принц. Він ходив по небу 

і світло його було безцінне, краса мов 

дорогоцінні самоцвіти сапфіру,

 


а душа його, мов в ангела.

Ясний місяць всюди посилав своє світло та 

коли побачив маленьку зіроньку, серце 

його полонило палке кохання.

       Очі маленької зіроньки були іскристі,        блакитні мов діаманти.

 

Царівна нічного неба сіяла,

 


 

коси блищали кольорами поспілого жита, а 

шати її - шовки в квітах, вона тихенько 

ступала по хмарках в кришталевих 

казкових туфельках. Голосочок ллився по 

небу, мов джерельний струмок. Ніжна і 

добра, красива і щира.  Полюбив її місяць. 

На небі прекрасною квіткою в серцях 

зародилось кохання. Вона для нього була 

джерелом натхнення та краси.   В нічному 

небі було весілля.

 


Зіроньку та місяця заквітчали барвінком.

 

Із їхньої любові  появлялись нові маленькі 

зірочки, нові світила.

   Природа відкриває свідомість людини до 

вічної гармонії, її порив від темного до 

сповненого світла, сонця й музики. Відчуття 

єдності з природою є характерною рисою 

кожної людини,тому ми повинні 

дотримуватись гармонії між природою та 

культурою.

 Природа – це об’єктивна 

реальність,результат еволюції розвитку 

матеріального світу, що існує незалежно

від свідомості людини.

 Письменники боролися з апатією, браком 

мотивації, творчими бар’єрами на природі.

 Іван Нечуй - Левицький

 


автор відомої «Кайдашевої сім’ї» дуже 

любив усамітнюватись, спостерігати за 

річкою біля пасіки. Краса природи була 

його порятунком та надихала на творчість.

 Натхненням Михайла Коцюбинського

 


автора «Тіней забутих предків» були 

квіти,він вважав, що квіти – це щастя. 

Мотивацією Ліни Костенко є  природа і 

кохання.

        Люби природу, бережи її, дбай,адже вона потрібна майбутнім поколінням,бо вона -  джерело натхнення та краси. 

        Отже, ми разом з читачами-вихованцями переконалися, що природа дарує нам щастя, радість, натхнення, любов. Діти були під враженнями від перегляду пейзажів, прочитання опису природи з відомих  творів, особливо сподобались ніжні мелодії . Канікули в бібліотеці дарують дітям радість і пізнання та позитивні емоції. Чекаємо на Тебе!