Село скарби прадавні береже

 Буває, часом сліпну від краси.

 Спинюсь, не тямлю, що воно за диво, –

 Оці степи, це небо, ці ліси,

 Усе так гарно, чисто, незрадливо,

 Усе як є – дорога, явори,

 Усе моє – все зветься Україна.

Ліна Костенко «Маруся Чурай»

Здобута Україною незалежність і побудова суверенної держави обумовили реорганізацію бібліотечної діяльності, в тому числі і краєзнавчої. Виникли об’єктивні умови для відродження кращих традицій українського бібліотечного краєзнавства, значно підвищилась роль бібліотек у відновленні історичної пам’яті народу, становленні його національної свідомості, вихованні гідності і справжнього патріотизму. Краєзнавча робота стала не декларованим, а насправді пріоритетним напрямком діяльності бібліотек, і це – характерна риса нашого часу, коли українське суспільство приділяє значну увагу вихованню патріотизму, знанню вітчизняної історії та літератури.
Час високих новітніх технологій, бурхливого

попиту інформацій віддаляє молоде покоління від пізнання краси рідного отчого краю. Не кожна молода людина знає історію свого села, району, видатних людей минулого, а без пізнання і оцінки минулого немає майбутнього. Ті, хто творить новітню історію рідного краю, черпають натхнення з духовної криниці минулого.

У Яворівській сільській бібліотеці краєзнавчий напрямок роботи набув надзвичайно важливого значення і є одним із провідних. Адже  нема в людини місця дорожчого, ніж те, де вона народилась, землі, на якій зросла… Щоб по-справжньому любити рідний край, його слід добре знати, необхідно вивчати його історію, мову, культуру.

Краєзнавча робота Яворівської бібліотеки, як і будь-якої іншої, почалася з формування краєзнавчого фонду, тобто зібрання літератури про свій край та місцевих видань.

Пізніше ми почали збирати історичну інформацію про село. Розпочала  цю клопітку і надзвичайно відповідальну роботу завідувачка бібліотеки Вінтонів Марія Василівна. Разом із членами створеного нею ж при бібліотеці клубу «Оберіг» вона зібрала досить багато інформації про своє рідне село. Це і розповіді старшого покоління, і вирізки з газет, дані з архівів та інших джерел, котрі пізніше були впорядковані в декілька папок: «З історії села Яворів», «Село на сторінках місцевої періодики» та «Бібліотека, як центр відродження та збереження народної культури». Я, Кецмур Тетяна Русланівна, прийшовши до цієї бібліотеки, намагаюся продовжувати цю роботу та надавати їй «нового дихання», пов’язаного насамперед з комп’ютеризацією.

Для візуалізації краєзнавчої роботи з

метою прищеплення любові до рідного краю, його традицій при Яворівській бібліотеці створено краєзнавчу світлицю. Тут зібрані взірці давнього одягу, побутові речі, ікони, посуд. Кожний, хто заходить у кімнату поринає у світ давнього побуту наших предків, усвідомлює, що він – українець, що в нього є своя рідна Батьківщина.

Експоновано тут і бібліотечні виставки, серед яких:

    виставка-подорож «Моє село – душі криниця»;

    виставки книг, які розкривають усю красу і таємничість Прикарпаття та Долинщини  і яскраво демонструють наші звичаї і традиції «Красо моя, безсмертне Прикарпаття, свята землице, благодатний край», «Благословенний край Долинщина»;

    виставка фотосвітлин із зображенням нашого мальовничого села «Село у об’єктиві».

Ми любимо наш край, ми хочемо постійно дізнаватись про нього щось нове, хочемо зберегти традиції і стару задушевну пісню, щодня милуватися мальовничою природою, міряти поглядом безкрає небо і високі явори, вдихати запашний аромат польових квітів і слухати чарівну пісню солов’я. Адже це наш край, край де ми виросли і ступили перші кроки. На світі є безліч прекрасних місць, але наш край для нас найкращий і наймиліший адже тут і сонечко гріє по іншому і земля пахне колоссям.

Тому глибока, змістовна робота з питань краєзнавства, інформаційна діяльність, просвітницькі заходи роблять нашу бібліотеку помітною у соціокультурному просторі села.

Приєднуйтесь до нас, підтримайте нас, ставайте нашими прихильниками! Ми завжди раді бачити вас, як у бібліотеці, так і на сторінках цього блогу!