Районний конкурс:
"ТВОРЧІ КАНІКУЛИ 2021"
« Природа – джерело натхнення та краси»
Природа – це краса.
Вона надихає, дає відчуття щастя.
Природа – це коло життя.
Небо і земля, світло,вода і трава, сонце і
дерева, зорі і місяць,птахи і тварини та
життя людини – це все невід’ємні частинки
матінки природи.
3,5 млр. років тому в океані під впливом світла та електричних грозових розрядів утворились молекули, здатні самовідтворюватись - це означало народження Природи, зародження Життя.
Природня краса навколо - це тонка та
глибока грань, світова гармонія, чутлива
душа, що здатна сприйняти та осягнути
недосяжне. Яка прекрасна первозданна
краса природи!
А як все створено дивно,чудово….
Від озерця до кринички, від джерельця
польового біжить, дзвенить повноводна
ріка впадаючи в море, яке в свою чергу
несе води до свого мужнього океану.
Хіба ж це не красиво?
Який прекрасний задум!
Природа надихала письменників на
творчість,в своїх творах вони описували
запорошені трави, колосисті поля,
розкішні дубові гаї, та чисті води невтомних
рік, ліси і гори.
Композитори на природі створювали шедеври, наприклад:
Шопен «Весняний вальс»,
«Мелодія дощу»,
художники перевтілювали красу природи
на полотно, такі найвідоміші як
І. Айвазовський,
Вінсент Ван Гог,
Клод Моне та ін..
Один найпрекрасніший Творець історії,
написав книгу Життя.
Створив небозвід.
Одного разу на ньому я побачила красу
ночі і чари. Це чарувало небо.
На темному , нічному тлі світив місяць,
красивий молодий принц. Він ходив по небу
і світло його було безцінне, краса мов
дорогоцінні самоцвіти сапфіру,
а душа його, мов в ангела.
Ясний місяць всюди посилав своє світло та
коли побачив маленьку зіроньку, серце
його полонило палке кохання.
Очі маленької зіроньки були іскристі, блакитні мов діаманти.
Царівна нічного неба сіяла,
коси блищали кольорами поспілого жита, а
шати її - шовки в квітах, вона тихенько
ступала по хмарках в кришталевих
казкових туфельках. Голосочок ллився по
небу, мов джерельний струмок. Ніжна і
добра, красива і щира. Полюбив її місяць.
На небі прекрасною квіткою в серцях
зародилось кохання. Вона для нього була
джерелом натхнення та краси. В нічному
небі було весілля.
Зіроньку та місяця заквітчали барвінком.
Із їхньої любові появлялись нові маленькі
зірочки, нові світила.
Природа відкриває свідомість людини до
вічної гармонії, її порив від темного до
сповненого світла, сонця й музики. Відчуття
єдності з природою є характерною рисою
кожної людини,тому ми повинні
дотримуватись гармонії між природою та
культурою.
Природа – це об’єктивна
реальність,результат еволюції розвитку
матеріального світу, що існує незалежно
від свідомості людини.
Письменники боролися з апатією, браком
мотивації, творчими бар’єрами на природі.
Іван Нечуй - Левицький
автор відомої «Кайдашевої сім’ї» дуже
любив усамітнюватись, спостерігати за
річкою біля пасіки. Краса природи була
його порятунком та надихала на творчість.
Натхненням Михайла Коцюбинського
автора «Тіней забутих предків» були
квіти,він вважав, що квіти – це щастя.
Мотивацією Ліни Костенко є природа і
кохання.
Люби природу, бережи її, дбай,адже вона потрібна майбутнім поколінням,бо вона - джерело натхнення та краси.
Отже, ми разом з читачами-вихованцями переконалися, що природа дарує нам щастя, радість, натхнення, любов. Діти були під враженнями від перегляду пейзажів, прочитання опису природи з відомих творів, особливо сподобались ніжні мелодії . Канікули в бібліотеці дарують дітям радість і пізнання та позитивні емоції. Чекаємо на Тебе!
